Такий пафосний заголовок, а мова піде лише про те, як створились мої автономні блоги. Спочатку було electric.org.ua, котрому передувало декілька блогів на різних блогохостингах. В той далекий час становлення українських блогерів, ми ще толком не знали, а нащо це все. Ми заводили собі еккаунти у різних ЖЖ, Лі.ру, дайрі.ру і т.д. Перед цим я тусувався, можна сказати автономно, на власному “сайті” і таких як я було троха, варганили в html як скажені. Ось, захоплення блогінгом переросло в якусь таку серйозність, що потрібно було розширюватись, розвиватись і тоді з допомогою акції від LaSetа було створено блог electric.org.ua. До слова, він мав великий спектр діяльності і починався як типовий копіпастний сайтик.

Але час йшов, блог ріс і ставав на ноги. Почалась його монетизація. Хочу сказати, що і раніше були заробляння в неті – клікання по рекламах, читання листів і подібна фігня лохотронна. На початках я думав, що англійські назви – вони більше приваблюють відвідувачів з пошуковиків. І крім мене так думало багато людей, називалися так модно, англомовно, що язики всі поламали. Ну от, теми блога росли і я дозрів до відокремлення такого тематично монстра, як Львів –  тепер це mylviv.in.ua, а раніше суто блогспотний він був. Хочу зізнатись, він на початках свого існування мав іншу назву і писав в нього свої особисті роздуми про життя, цікавий поворот :). Зараз “Мій Львів” – це такий собі калейдоскоп цікавих і позитивних новин і статей про Львові.

Філософські думки, котрі для одних повний дебілізм, а для інших брєд сивої кобили, заставили мене зробити mind.pp.ua. Пливе він собі і не мріє навіть проивизнання. Дана тема і справді не є на верхніх щаблях популярності, можна сказати, що і на нижніх також :). Але є вже він і закривати не буду. Буду з часом більше писати. Принаймі, буду старатися.

На кінець завдяки акції від nic.ua я зареєстрував собі kulemet.com і задумав його як нестандарний багатоавторський блог про Україну, українців. Мета, щоб писали простими словами, пересічні люди про нашу державу. З початком створення був певний відклик людей, проте кращий випадок був, коли писали лише один пост і забували про існування ресурсу, а були і такі, що жодного разу в нього не написали. Оскільки, я не є магнатом і інвестувати великі кошти в оплату праці авторів я не маю, то так собі пливемо за течією. Однодумці збираються дуже рідко. Хоча Кулемет також має таких фанатів своєї справи. І має майбутнє. Нашого полку авторів трошки почало прибувати. Ідеї також крутяться в голові. Якогось воно буде.

А ще є спільні блоги, ще є декілька куди я дописую чи відіграю якусь роль в них. Наприклад найсвіжіше – це експеримент з dyvys.info, чи twitter.in.ua в який я також давно не писав через брак часу, а тем маю ну просто дуже багато в цьому напрямку. Не можу оминути lviv.twevnt.org.ua, робота над цією подією подарувала багато гарних моментів, нажаль ми її закрили і потім частково переформатували, проте це вже не те… Існує також і велика кіпа блогів на блогохостингах, частина ретранслює основні ресурси, частина займається своєю справою. Ще є ціла мережа блогів на blox.ua –> billboard.blox.ua – там перелік всіх і вони зараз продаються знову, всі одразу, гарні назви, багато контенту, зголошуйтесь як надумаєте заволодіти ними, ми 100% домовимось.

І до чого я все це понаписував? До того, що от віддаєш свій вільний час цій справі, щось видумовуєш, якось стараєшся, а насправді воно нікому не потрібне чесно кажучи. Все робиться для себе. Навіть вийшовши в реальний світ і перенісши діяльність якогось проекту в життя, увага миттєво згасає до цього як перестаєш роздирати себе. Весь наш український інет – це велике хобі, котре тримається на ентузіазмі, про великих монстрів з мільйонами інвестицій не говорю зараз.

Фактично інтернет виростив багато спеціалістів, проте інтернет не дав розуміння більшості, що ці спеціалісти справді можуть стати їм потрібні. Мова лише про наш сегмент всесвітньої мережі. Але якось воно таки буде. Нема гіршого, щоб не стало на краще. Роздуми продовжуються. Цікаво, а що вони принесуть – повний розпродаж того, що вже маю, та який там розпродаж, просте забуття і безслідне щезнення, чи до відкриття ще одного сайтика?…

2 thoughts on “Як будувалась моя імперія

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *