Особистий блог, то така штука, в яку або пишеш щодня чи щогодини, або забуваєш на довгі часи. Так от і я. Хоча для себе роблю оправдання тим, що маю кілька блогів і всюди щось треба писати.

Але настає момент, коли думаєш, а навіщо це мені? Для чого? Деколи для того, щоб збільшити україномовну присутність в інтернеті. Якщо хтось прочитає діалоги на PlanetUA, той помітить, що більшість людей пише про те, що потрібно постійно наповнювати інтернет якісним українським контентом. Деколи я вважаю, що сидіння в інтернеті і робота над ресурсами, колись таки сприйметься оточуючими і світом як робота і можна перенести це в професійну діяльність. А ще, деколи, просто вважаю все це хобі… Чи може це вже фанатизм, залежність, хвороба, і т.д.

А тепер думаю, може варто розпродати блоги… Правда, скоріше роздати чи впросити когось прийняти такий дарунок задарма, лишень щоб сайти не пропали.

Бляхамуха, вийшла якась жаліслива ода перед сном і жодного конструктиву :).

 

2 thoughts on “Думки на ніч

  1. Багато блогів підтримувати важко, кидати їх також негарно, особливо якщо займаєшся цим не один рік і маєш в блогосфері яку не яку репутацію блогера. Уяви якби в інтернеті хтось написав: “Амброз Тарас, відомий український блогер, продав усі свої блоги”.) Виходить що блогінг це не просто хоббі а це й відповідальність.

  2. Василь, ще не чув, щоб хтось мене відомим називав :)))))))))))))) Дякую :)А якщо серйозно, тож можна частину віддати, а частину залишити.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *