bolds

Мій опис стосується як тих, хто шукає, так і тих, хто пропонує роботу.

  1. Тебе ніхто не шукає, на тебе можуть чекати і це ще не факт.
  2. Детально опис вакансії не читають. Сподобалась назва, сподобався хоч один пункт, відома компанія і вже летить резюме сантехніка, на вакансію комерційного директора.
  3. Чим більша компанія, тим менше шансів потрапити на активну вакансію. Звикла практика — розміщення вакансії про пошук персоналу, після того, як працівника знайдено. Це все дивні корпоративні правила і порядки.
  4. HR, у переважній більшості, візьмуть Вас в роботу, якщо резюме буде відповідати всім пунктам розміщеної вакансії + Ви ще маєте сподобатись рекрутеру (тут вже критерії різноманітні, можна пролетіти через неправильну кому або невдале фото чи запис в соціальній мережі).
  5. Надсилати резюме, коли нема відкритих вакансій за Вашим напрямом професійної діяльності, не дасть нічого. Ніхто не створює баз кадрів, а якщо і створюють, це для галочки і в майбутньому до цих баз професіоналів не звертаються.
  6. Справді якісна вакансія, робота мрії, фактично ніколи не розміщується на сайтах пошуку роботи.
  7. Рекрутингові компанії не шукають роботу для людей, вони шукають людей для конкретних вакансій. Бо за це їм платять гроші компанії, яким потрібен персонал.

Правда, ці 7 пунктів можна продовжувати і продовжувати. Кожен має власний досвід, як на стороні рекрутера, так і на стороні шукача роботи. Тож, якщо маєте час і натхнення, буде цікаво почитати ваші доповнення.

Цю та інші записи, Ви можете прочитати на моїй сторінці в Linkedin.

Напишіть відгук

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *