Дощ з думками
Напевно, якби не почалася гроза, не пропав сигнал з супутників і мовчав тіві, я знову б нічого не написав.
Хоча і особливих новин нема. Але думок є в голові багато. Запам’ятати їх всіх нереально.
Зараз малими кроками рухаємось до зустрічі блогерів - bloggers.lviv.pro. Але, наразі, правдивіше буде сказати, що рухаюсь лише я, бо всі мовчать. Та все логічно і не викликає здивувань. Зустріч не планується, поки що, пафосною і масовою. Задум - зібрати близьких за духом людей і спільно вирішити майбутнє. А ще я кажу, що тепер всі блогери, тут і твіттеряни, і фейсбукери, і вконтактери, і всі хто активно використовує соціалки і інтернет в плані поширення власних думок і знань. Тож, спостерігайте за блогом "Блогери", це єдине місце де зараз можна знайти інформацію про зустріч. а згодом про інші цікаві блогерські речі :).
Надумав позбутися кількох доменів, наприклад, rupor.in, copypaster.in, хоча дивіться domain.ambroz.me, тут є багато моїх ресурсів, можливо щось сподобається, тоді пишіть.
Ви також помічаєте, наскільки часто українці, а особливо україномовні українці, звикли сваритись і обсирати одне одного? Найкраще це помітно в соціалках. Ґрунтуються всі сварки на політиці, мові, стереотипах, давно встановлених правилах. Я дуже часто на таке наштовхуюсь. Частіше пишемо про промашки когось, ніж про його здобутки. Яка вже мова може бути про підтримку чиєїсь діяльності, якою б позитивною і корисною вона не була. Часто і сам таким грішу, ловлю себе на цьому але часто ловлю себе вже запізно, коли сказано і зроблено. Треба мати якийсь механізм відкладених дій і вчинків, щоб моментально спрацьовував лише в екстренних випадках.
Ось такий колаж.
